Откроет программу Путешествующего фестиваля в Одесской области фильм-открытие нынешнего Docudays UA "Евромайдан. Черновой монтаж"- альманах трех месяцев революции, от возмущенного протеста до народного единения. Фильм интересен тем, что он объединил работы многих молодых украинских режиссеров, которые снимали события на Майдане - как повседневную жизнь, так и горячие моменты.
Кроме указанного фильма, зрителям будут предложены к просмотру документальные фильмы «Pussy против Путина», «Зона без огня: убийственные поля Шри-Ланки», «Жизнь в раю — нелегалы по соседству», «Капитан и его пират», «Городок Ябуки», «Пашня», «Пламенные голоса», «Заключенные», «Путинские игры». Описание и трейлеры фильмов можна найти на сайте фестиваля Docudays UA www.docudays.org.ua
График основных показов в г. Одессе:
Читальный зал Одесской областной универсальной научной библиотеки им. М.Грушевского, г. Одесса, ул. Троицкая 49/51.
10 ноября, 15:00 — Открытие фестиваля. Пресс-конференция для представителей СМИ. Показ фильма “Евромайдан. Черновой монтаж”;
11 ноября, 15:00 - Показ фильма “Pussy против Путина”;
12 ноября, 15:00 - Показ фильма “Зона без огня: убийственные поля Шри-Ланки”;
13 ноября, 15:00 - Показ фильма “Жизнь в раю — нелегалы по соседству”;
14 ноября, 15:00 - Показ фильма “Капитан и его пират”;
15 ноября, 15:00 - Показ фильмов “Городок Ябуки” и “Пашня”;
16 ноября, 15:00 - Показ фильмов “Пламенные голоса” и “Заключенные”;
17 ноября, 15:00 — Закрытие фестиваля. Пресс-конференция для представителей СМИ. Показ фильма “Путинские игры”.
Внимание! В программе показов возможны изменения. Актуальную информацию об основных показах, а также о проведении дополнительных показов уточняйте по тел. (048) 7164683.
Краткая аннотация документальных фильмов, запланированных к показу:
Євромайдан. Чорновий монтаж, Україна, 2014.Три місяці революції. Від обуреного протесту до народного єднання. Від каструль на голові до кийків і бронежилетів. Від ейфорії перемоги до оплакування загиблих Небесної сотні. Революція як вибух пробудженої гідності, як ейфорія свободи, як біль усвідомлення ціни, як народження новітньої історії України. У цьому році ми вирішили відмовитися від фільму-відкриття, адже вся наша увага прикута до змін, що сьогодні відбуваються в державі. Ми звернулися до режисерів, що знімали український протест, і попросили надати нам їхні найкращі кадри. Епізоди майбутніх фільмів про Євромайдан склалися у калейдоскоп революції, що не потребує коментарів. Ми пропонуємо до вашої уваги хроніку Українського протесту. Проживіть з нами ці три місяці боротьби, відчуйте і побачте революцію нашими очима.
Pussy проти Путіна, Росія, 2013.Головними героями фільму є анархо-феміністський гурт Pussy Riot, дві учасниці якого були засуджені на два роки за «хуліганство». Режисери принципово відмовилися від усіх елементів телевізійного документального кіно (на кшталт інтерв’ю), бо прагнули досягнути ефекту проникнення в усі акції. І разом з тим, у фільмі немає жодного кадру, знятого прихованою камерою. Як сказав режисер, під час зйомок просто «намагаєшся створити враження двірника з лопатою» і не привиртати увагу. Але вони вміли ховати відзнятий матеріал, аби поліція його не конфісковувала, тому зараз і є можливість побачити цю стрічку. Проте, така можливість є не скрізь. Скажімо, в Росії показ фільму був закритий, у колі друзів. Зробити відкриту презентацію фільму нереально, оскільки кліпи Pussy Riot визнано екстремістськими і їх поширення загрожує до п’яти років позбавлення волі.
Зона без вогню: Убивчі поля Шрі-Ланки, Великобританія, 2013.Фільм присвячений останнім місяцям громадянської війни в Шрі-Ланці, що тривала 26 років. Оповідь ведуть люди, котрі вижили у боротьбі. Чи не найдраматичніші й найстрашніші відеокадри в історії, які є прямим свідченням воєнних злочинів, масових страт, катувань, сексуального насильства, були зібрані як безпосередніми жертвами, так і самими виконавцями. Саме ці кадри формують провідний наратив фільму. Уряд був певен, що вийде сухим з води, але лишилися свідки, і саме їхні сміливі розповіді, а також неймовірні відеозаписи є кістяком цієї історії.
Життя в раю – нелегали по сусідству, Швейцарія, 2013. З того часу, як швейцарський уряд організував для біженців, яким відмовили в притулку, депортаційний центр в ідилічному гірському селищі Вальцейна, кожний четвертий, хто проживає там – нелегальний іммігрант. «Життя в раю» викриває систему швейцарської політики надання притулку біженцям і те, як привілейовані жителі Заходу поводять себе з сусідами-біженцями. Як це впливає на їхні життя і як воно – бути шукачами притулку в «раю»?
Капітан і його пірат, Німеччина, Бельгія, 2012.Кшиштоф Котюк, капітан вантажного судна Hansa Stavanger, 2009 року протягом чотирьох місяців був заручником сомалійських піратів. Режисер Енді Вольфф супроводжує капітана під час курсу психотерапії, спрямованого на примирення з пережитим, відчуттям поразки й закидами звільнених членів команди про те, що він співпрацював із піратами. Агадо, капітан піратського судна, не потребує психотерапії. Він отримав майже тримільйонний викуп і не втратив поваги своїх поплічників, його багаторічний досвід життя на війні позбавляє будь-яких моральних дилем, що постають перед ним, а його розум холодний через жування листя ката. Парадокс, але цих двох чоловіків об’єднує взаємоповага, народжена під час викрадення. Фільм знайомить нас із двома протилежними світами, дає унікальні свідчення основних учасників подій і відкриває маловідомі подробиці міжнародної торгівлі.
Містечко Ябукі, Франція, 2012.Фукушіма важлива як географічна та історична локація. Вона відома не лише через нещодавню ядерну катастрофу. Це також місце, що розділяє для режисера «до» і «після», дитинство й доросле життя, минуле та майбутнє. Фукушіма – це місто, звідки поїхав його батько і місто, куди повернувся Сайто. Спокій, з яким працюють місцеві фермери, доводить, що життя й робота продовжуються, незважаючи ні на що. Буддійський ритуал, яким батька режисера проводжають в останню путь, не є кінцем існування, а початком перевтілення…
Рілля, Канада, 2013.Лісанн вклала душу й серце в студентські протести 2012 року в Квебеку. Коли заворушення почали вщухати, вона розгубилася й лишилася наодинці зі своїми думками й мотивами. Коли студентський рух розпорошився, Лісанн повертається до джерела конфлікту, намагаючись осмислити власні вчинки, шукаючи слова, аби зрозуміти себе.
Полум'яні голоси, Ізраїль, 2012. 17-річний Срулік – ізраїльтянин ефіопського походження, відторгнений системою освіти. Він працює прибиральником і пише пісні – мріє стати відомим репером. Тексти пісень його гурту «Полум‘яні голоси» – це історії про молодь із Шапіри, мікрорайону в невеликому містечку Ґадера, розповіді про їхні життя й мрії. Коли ефіопи починають виступи проти поширення расизму, Срулік трансформує свої почуття в слова пісні й стає голосом протесту.
Ув’язнені, Ізраїль, 2013.Події фільму відбуваються у жіночій тюрмі «Неве Тірца», що розташована у центральній частині Ізраїлю. Очима трьох героїнь – іудейки, мусульманки і християнки – глядачі фільму спостерігатимуть дворічну історію взаємин співкамерниць, а також стосунків жінок і тюремної охорони. В межах крихітних камер досліджується етнічна різноманітність. Ці жінки відгороджені й закриті від суспільства, а також від самих себе. Міцні й водночас уразливі відносини між ув’язненими і персоналом тюрми, а також стосунки в'язнів між собою сповнені загальною недовірою і, разом з тим, взаємоповагою.
Путінські ігри, Ізраїль, Австрія, 2013.Вперше за всю історію Зимових Олімпійських ігор змагання проводять на субтропічному курорті. «Сочі 2014» за витратами на підготовку – найдорожча Зимова Олімпіада, яка б’є всі рекорди за масштабами корупції та манії величі. Для прикладу, на будівництво 45-кілометрової дороги до Олімпійського селища були витрачені такі кошти, за які цю дорогу запросто можна було б вкрити золотом або вимостити чорною ікрою. Режисеру Алєксандру Ґєнтєлєву вдалося поговорити з багатьма ключовими фігурами – від мера міста Сочі та корумпованих підрядників, сенаторів і лобістів, до президента Олімпійського комітету Росії. Ці розмови допомогли авторові продемонструвати, що підготовка цієї Олімпіади є відчутною екологічною загрозою та історією про величезне розкрадання грошей.
Дополнительная информация:
Docudays UA — единстенный в Украине международный фестиваль документального кино о правах человека. Он проходит ежегодно в течение последней недели марта в Киеве. В 2014 году фестиваль в Киеве посетили 38 200 зрителей.
По завершении Docudays UA традиционно представляет лучшие фильмы в регионах Украины во время Путешествующего фестиваля. Показы проходят с октября по декабрь (включительно). В 2013 году Путешествующий Docudays UA посетил 231 город и городок в 23 регионах Украины, Крым, города Севастополь и Киев.
Организаторы фестиваля: Украинский Хельсинский союз по правам человека, общественная организация «Юг», Херсонский областной фонд милосердия и здоровья, общественная организация «Центр современных информационных технологий и визуальных искусств».
ХІ Путешествующий международный фестиваль документального кино о правах человека Docudays UA проходит в Украине при поддержке правительства Швеции.
Партнеры: Государственное агентство Украины по вопросам кино, Международная сеть кинофестивалей по правам человека, фестиваль Movie that Matter. Региональным партнером и организатором фестиваля в Одесской области выступает Одесская областная организация ВОО "Комитет избирателей Украины".
Вход на все кино-показы — свободный. Следите за новостями на веб-ресурсах фестиваля:
Пресс-служба Одесской областной организации
ВОО “Комитет избирателей Украины”
Выполнение предвыборных программ партий и мэров
Партнёрам: Код нашего баннера можно скопировать 
14:56
