У заході взяли участь 28 учнів закладу.

Розпочинаючи зустріч, керівник Координаційного Офісу безпеки Леонід Семененко зазначив, що слово “самогубство” так міцно увійшло у наше щоденне життя, що ми його сприймаємо як загально відоме, як слово, що не потребує уточнень. В різні історичні епохи, а подекуди у різних прошарках одного суспільства, самогубству надавалися протилежні моральні оцінки. Моральні погляди відносно самогубства висловлювали Сократ, Платон, Арістотель, котрі засуджували це явище. У древніх Афінах, наприклад, руку самогубця взагалі відрубували і ховали окремо. Також древні іудеї були проти самогубства, про що свідчить Біблія. “Життя прекрасне, все, що б у ньому не трапилось - за цим стоїть Бог”. 

Представник Татарбунарського районного центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді Катерина Кирган-Мангул розповіла, що першим в історії церкви самогубство засудив Августин Блаженний. Він вважав це порушенням основної заповіді “Не вбий”. У середні віки під тиском церкви в Австрії, Пруссії, Франції і деяких інших країнах самогубство вже трактувалося як злочин, а в Англії кримінальні санкції за спробу самогубства збереглися до останнього часу і були відмінені лише в 1961 році. Продовжуючи свій виступ, пані Катерина  акцентувала увагу присутніх на тому, що вперше змістовний соціологічний аналіз самогубства зробив французький соціолог Еміль Дюркгейм, який у 1897 році написав свою відому працю “Суїцид”. Він розглядав самогубство, насамперед, як нездатність індивіду адаптуватися до умов, що швидко змінюються. 

Керівник Татарбунарського Бюро правової допомоги Катерина Стратюк зосередила увагу молоді на тому, що у сучасній науковій думці сформовано кілька точок зору щодо зростання чисельності самогубств у суспільстві. Згідно з однією з них вважається, що самогубство як соціальне явище рідко фіксується в молодих суспільствах, що перебувають на стадії розвитку та інтеграції. І, навпаки, чисельність самогубств зростає за умов розпаду і “стагнації” суспільства. Як приклади, наводяться Греція та Рим, де суїцид спалахнув саме тоді, коли похитнулася стара політична система. 

Розвиваючи тему круглого столу, керівник відділу пробації Алла Мукієнко констатувала, що рівень самогубств найчастіше корелює з рівнем промислового розвитку країн та процесами урбанізації суспільства. Адже розвиток науково-технічного прогресу, накопичення інформаційних ресурсів, поява соціальних інновацій далеко не завжди йдуть паралельно із зростанням задоволеності життям, гармонією з довкіллям. Це призводить подекуди до крайніх проявів дезадаптації, втрати соціальних зв’язків і в кінцевому випадку до самогубств, що збільшуються у періоди активного промислового розвитку. З іншого боку, кризові процеси в економіці, необхідність трансформації ціннісних систем суспільства, злам традиційного укладу життя - це лише незначна частина подій, здатних спонукати людину до суїциду. Вона закликала учнів до відповідального ставлення до себе та своїх друзів, не бути безвідповідальними у разі отримання інформації про можливість скоєння самогубства знайомими. 

Катерина Кирган-Мангул неодноразово закликала учнів не бути байдужими при встановленні фактів можливого скоєння суїциду. Вона запропонувала бути активними у частині взаємодії з педагогами та психологами навчального закладу, прийняття відповідних заходів реагування та недопущення скоєння самогубства. Учні активно приймали участь у обговоренні і були категоричні у  тому, що прояви суїциду  не повинні мати місце у їхньому навчальному закладі.