3 та 6 серпня 2018 року у Татарбунарській філії Одеського обласного центру зайнятості у місті Татарбунари і в Татарбунарському районному секторі пробації відбулися семінари з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насиллю для тимчасово непрацюючих мешканців міста та району і клієнтів відділу пробації. Всього у заходах прийняли участь більше 30 осіб.

З серпня 2018 року у конференц-залі Татарбунарської філії  Одеського обласного центру зайнятості було проведено заходи, присвячені запобіганню торгівлі людьми та протидії сімейному насиллю. У заходах прийняли участь провідний фахівець з питань зайнятості Олена Байбузенко, керівник Татарбунарського офісу Мережі правового розвитку Леонід Семененко, начальник відділу сім’ї молоді та спорту райдержадміністрації Наталя Богаченко та фахівець Татарбунарського бюро правової допомоги Інга Дмитрієва. 

Звертаючись до присутніх, Ольга Байбузенко наголосила на тому, що серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна. Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу. Прагнучи кращої долі, люди їдуть за кордон шукати добру роботу. Спритні ділки щороку використовують сотні таких шукачів. Слово взяла Наталя Богаченко, начальник відділу сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації, яка у своєму виступі зупинилася на тому, що наша держава – це країна, з якої, як правило, здійснюється експорт жінок на світові ринки інтимного бізнесу – в Туреччину, Італію, Польщу, Іспанію, Німеччину, країни колишньої Югославії, Угорщину, Чехію, Грецію, Російську Федерацію, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Сполучені Штати Америки та інші країни. В міжнародній системі Україна визначена як країна - постачальниця жінок. Саме громадянки України зараз складають значну частину живого «товару» на відкритих і таємних ринках Європи та Азії. Ряд експертів одностайно висловлюються про те, що торгівля людьми є однією з галузей кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами в світі; у цій індустрії домінують добре організовані кримінальні синдикати; одержані прибутки йдуть на фінансування інших різновидів злочинної діяльності, в тому числі торгівлі наркотиками та зброєю.

На сьогодні проблема боротьби з торгівлею людьми (особливо жінками) стала надзвичайно актуальною для нашої держави. Україна, як і більшість країн Центрально-Східної Європи, вже має досить тривалий сумний досвід втрати значної кількості жінок і дівчат, вивезених з її території за кордон, де вони стають жертвами різноманітних методів та форм експлуатації, найпоширенішою з яких є примушення до заняття проституцією. Леонід Семененко, звертаючись до присутніх, привів приклад того, як молоді хлопці стали заручниками своєї безвідповідальності, оскільки повірили у обіцянки, які їм надавали досить знайомі люди. Для того, аби визволити хлопців з рабства, були долучені міжнародні організації та Міністерство внутрішніх справ і представники Офісу омбудсмена. Лише завдяки скоординованим діям, громадяни України були повернуті на Батьківщину.

6 серпня 2018 року фахівець Татарбунарського бюро правової допомоги Інга Дмитрієва у Татарбунарському відділі пробації розповіла учасникам заходу про діюче в Україні законодавство щодо запобігання та протидії домашньому насиллю. Пані Інга зупинилася на понятті «домашнього  насильства», визначені діяння (або бездіяльності) фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства, які відбуваються в сім'ї, в межах місця проживання або між родичами, а також між колишнім або нинішнім подружжям, або між тими, хто спільно проживає або проживав однією сім'єю, але не перебуває в родинних стосунках чи шлюбі між собою. Кожному присутньому були вручені пам’ятки з протидії домашньому насильству.

Леонід Семененко зазначив, що психологічне насильство – це словесні образи, погрози, переслідування, залякування, та інші дії, які обмежують волю людини, побоювання людини за свою безпеку чи безпеку інших, які пошкодили психічне здоров’я чи призвели до емоційної невпевненості, нездатності захистити себе. Іноді таке насильство приводить до серйозних наслідків, а також до того, що особа не може у подальшому адекватно сприймати того, хто  скоїв по відношенні до неї таке насильство.

Фахівець відділу Катерина Клімова поінформувала присутніх про те, що  законом передбачено створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, створення програм для постраждалих і їхніх кривдників. Також Законом доповнюється Кримінальний кодекс новою статтею 126-1 «Домашнє насильство». Вона передбачає, що домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо теперішнього чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких до них відносинах, що не спричинило тяжких наслідків, караються громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. Заходи надали можливість їх учасникам отримати багато нової для них інформації та долучитися до дискусії з питань запобігання торгівлі людьми і попередженню домашнього насильства.

Завершуючи захід, начальник відділу сім’ї, молоді та спорту Наталя Богаченко поінформувала присутніх про те, що особам, які вчинили домашнє насильство, поряд з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки: - заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; - обмежити спілкування з дитиною у разі, коли домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; - заборонити наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; - заборонити листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від домашнього насильства, або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб; - направити її для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.