Навчальна програма була спеціально адаптована для потреб ромських жінок в невеликих громадах та складалась з трьох тренінгів - базових фінансових знань, базових навичок управління інформацією, роботи з державними онлайн сервісами. Перший тренінг програми розкривав теми фінансової поведінки, індивідуального/сімейного бюджету, управління доходами та небезпек фінансових продуктів. Основним завданням було показати різницю між реальною якістю життя та «образом» життя, що формується під впливом зовнішньої інформації та уберегти від небезпечної фінансової поведінки. Наприклад, окремо розбирали природу та небезпеку споживчих кредитів та поведінку коли немає можливості оплачувати наявні кредитні зобов’язання.

Другий тренінг програми містив теми критичного мислення, інформаційної безпеки, «мови ворожнечі» та кібербулінгу, а також використання онлайн інструментів у побуті (наприклад, оплату та контроль комунальних рахунків, запис до лікаря, придбання товарів та послуг в мережі Інтернет). Були дискусії про придбання товарів онлайн - одні учасниці вказували на зручність і простоту такого обслуговування, інші зазначали про численні факти підміни товарів, їх невисоку якість та навіть явний обман покупців. Найбільший відгук серед учасниць знайшли проблеми використання «мови ворожнечі» проти ромів - звинувачення у жебрацтві чи дрібних крадіжках, цькування та висміювання способу життя. Ромські жінки та дівчата вчились виявляти та правильно реагувати на такі вислови щодо ромської спільноти. На жаль, навіть повідомлення про цю навчальну програму та Вечірню комп’ютерну школу для ромських жінок та дівчат викликали великий шквал «мови ворожнечі» в соціальних мережах. Тому окремим завданням навчання стало збереження мотивації ромських жінок та дівчат до власного розвитку та напрацювання стратегії та практичних порад реакції на «мову ворожнечі» та сексизм. З цією метою було організовано окрему просвітницьку зустріч за участю поліції та громадських активістів.

Завершилась навчальна програма практикумом щодо використання державних онлайн сервісів (практична робота за ноутбуками та смартфонами). Напочатку було проведено огляд сервісу державних послуг «Дія», електронних сервісів Міністерства юстиції України та Державного центру зайнятості. Далі ромські жінки вчились знаходити та працювати з відкритими державними реєстрами (реєстр судових рішень, виконавчих проваджень) та базою вакансій від Державного центру зайнятості. Одним з ефективних інструментів навчання стали домашні практичні завдання. Наприклад, одним з таких завдань стало вивчення учасницями навчання переваг та ризиків отримання кредитів (іпотеки, для купівлі техніки, надання готівки тощо).

Жінки та дівчата з великою відповідальністю підійшли до цього завдання, що дозволило організувати дискусію та побачити різні сторони цього питання. Зокрема, учасниця навчання Світлана акцентувала на тому, що перш ніж звернутися до кредитної установи, варто врахувати свої фінансові можливості і ті ризики, які можуть виникнути під час повернення кредиту. Вона переконана у тому, що кредит можна брати лише у крайньому випадку, і краще заощаджувати гроші («складати»). Іншої думки була учасниця навчання Саміра - вона вважає, що кредитні гроші повинні бути, але вони мають працювати на того, хто отримав кредит. З її слів, більшість бізнесу працює з кредитами і кредитними грошима, і ця практика поки є однією з найдієвіших для бізнесменів. Водночас перед отриманням кредиту потрібно перевіряти кредитну організацію, її історію та відношення до клієнтів.

Інше практичне завдання торкалось управління сімейним бюджетом. Наприклад, учасниця навчання Лучія розказала про власний місячний експеримент з обліку сімейних доходів та витрат. «Спочатку це було простою цікавістю та розвагою. Коли підбила підсумки витрачання грошей і доходів родини, почала більш ретельно готуватися до походу в магазин та базар. Адже стало зрозуміло, що іноді купувались продукти, які не використовувались чи були занадто дорогими». Її донька Жасміна, яка теж була учасницею родинного експерименту, відтепер більш відповідально відноситься до користування телефоном - рахує кількість використаних хвилин та мегабайт для більш економного пакету.

За словами керівниці ромської громадської організації «Бахтало» Ольги Карай, «ромські жінки та дівчати хочуть бути фінансово та інформаційно грамотними, хочуть цьому навчатись та використовувати на практиці. З іншого боку, приниження їхнього навчання через «мову ворожнечі» в соціальних мережах стало певною перепоною для подальшої мотивації. Проте ромські жінки активні та цілеспрямовані, і вони великі молодці що закінчили це навчання». Керівник Громадського центру правосуддя Леонід Семененко зазначив, що ромські жінки та дівчата зможуть надалі безоплатно користуватись приміщенням Громадського центру правосуддя для роботи за комп’ютером та Інтернетом, проведення різних зустрічей, навчальних та просвітницьких заходів.

Навчання фінансової та інформаційної грамотності ромських жінок та дівчат складає один з компонентів спільної ініціативи Громадського центру правосуддя в місті Татарбунари та ромської громадської організації «Бахтало» щодо посилення трудових можливостей та соціально-економічного потенціалу ромських жінок та дівчат. Також працює Вечірня комп’ютерна школа, надається правова допомога щодо пошуку роботи, отримання соціальних та адміністративних послуг, оформлення необхідних документів. Розпочалась програма бізнес-інкубатора для ромських жінок та дівчат, для посилення їх підприємницького потенціалу в умовах пандемії COVID-19 та інтеграції до місцевого бізнесового середовища.