Учасники обговорень детально розглянули у чому полягає насильство, його коріння, види насилля та  куди звертатися у разі його вчинення, а також  як цьому явищу запобігти. У заходах прийняло участь 22 особи. 

Зі вступним словом виступив керівник Координаційного Офісу безпеки в м. Татарбунари Леонід Семененко. Він висвітив основні правові та соціальні аспекти  домашнього насильства та коротко проінформував про види насилля, діюче законодавство України з питань запобігання та протидії домашньому насиллю. Окремо, виступаючий зупинився на питаннях дій осіб, які стали суб’єктами насилля у сім’ї. Зокрема, було запропоновано звертатися до органів поліції, ставлячи їх до відома про факти насилля та написання з цього приводу письмових заяв щодо притягнення осіб, які скоїли насильницькі дії до відповідальності.  

Представник Бюро правової допомоги Тетяна Райлян, розповіла про  систему надання безоплатної правової допомоги, роботу бюро правової допомоги, яке допомагає у вирішенні питання насильства в сім’ї. Пані Тетяна повідомила, що у разі застосування до особи насильства, або ж якщо особа сама звинувачується у вчиненні насилля, вона може звернутися до Бюро правової допомоги. 

Керівник Татарбунарського відділу служби пробації Алла Мукієнко, привітавши учасників круглого столу, представила службу пробації та розповіла про діяльність служби на протязі 2017 року. Окрім цього, вона довела до присутніх інформацію про норми законодавства України щодо протидії та запобігання насилля у сім’ї, зазначивши, що до суб’єктів здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньомау насиллю  віносяться і уповноважені органи з питань пробації. 

Присутні на заходах місцеві жителі висловлювалися з приводу домашнього насилля, зазначаючи, що у своїй більшості особа, яка стала суб’єктом насилля, залишається зі своїми проблемами сам на сам. Не погоджуючись з такою думкою, керівник Офісу Леонід Семененко відзначив, що діюче законодавство України з питань протидії домашньому насиллю, передбачає відповідальність осіб, які його скоїли. Він зазначив, що відповідно до статті 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка скоїла таке насилля може бути притягнена до адміністративної відповідальності. І така практика уже існує. Для цього потерпілій стороні потрібно звернутися до поліції з відповідним письмовим зверненням. 

Представник Бюро правової допомоги Тетяна Райлян запропонувала присутнім, у разі проявів насилля до них, звертатися до медичних працівників для фіксації свого психічного та фізичного  стану. Це у подальшому може бути використано як доказова база у судовому процесі проти особи, яка скоїла насильницькі дії. Усі присутні дійшли згоди про те, що у протидії насильницьким діям є певні проблеми. Перш за все це те, що не усі потерпілі мають бажання звертатися до відповідного органу для свого захисту від проявів насилля. Але вони ж і зазначають, що у своїй більшості «просте» насилля, у подальшму переростає в насилля, в результаті якого потерпілі отримують тілесні ушкодження, а іноді й втрачають власне життя. 

Підсумовуючи результати обговорення, учасники обговорень прийшли до висновку, що тісна співпраця між органами, посадовими особами та підрозділами, які уповноважені на здійснення боротьби з домашнім насиллям та громадян і громадських організацій, повинна посилюватися. Така співпраця є запорукою успішної боротьби з цим ганебним явищем у житті країни.  Якщо ми бажаємо миру і злагоди у країні, ми повинні перш за все навести лад у кожній родині, викорінити безвідповіальне ставлення одне до одного, бути взірцем у взаємовідносинах, це буде основою нової та щасливої родини та країни в цілому.

Усі без винятку учасники обговорень виступили за постійну роботу у напрямку протидії та запобігання домашньому насиллю, інформування населення щодо заходів, які вживаються органами влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами та громадськими організаціями. Це стане запорукою зменшення кількості правопорушень цього виду. Окрім цього, було запропоновано проводити профілактичні заходи в освітніх закладах, долучаючи до них професійних психологів, практикуючих юристів, працівників поліції та служби пробації.  Результати такої діяльності висвітлювати на сторінках місцевих засобів масової інформації та в соціальних мережах.