Під час підготовки до розробки ПВР органи місцевого самоврядування визначаються з підготовчими організаційними процесами та вивченням актуальних тенденцій розвитку своїх громад. Всі 10 пілотних громад, які беруть участь у проєкті, затвердили склад робочих груп для підготовки цих документів, однак при цьому зазвичай до них не залучали підприємців, громадський сектор, місцеві агенції регіонального розвитку тощо. Лише в чотирьох з 10 громад у відкритому доступі є розпорядження про створення та персональний склад робочих груп, і лише в одній оприлюднені протоколи її засідань. Чотири ТГ повідомили суміжним громадам про свої наміри почати роботу над Планам відновлення та розвитку, але тільки одна з них отримала відповідь на свій лист.

У процесі безпосередньої розробки ПВР усі досліджувані громади виконали вимоги законодавства щодо визначення терміну, потреб у фінансуванні та переліку завдань, хоча під час формулювання та розробки завдань кожна громада очікувано фокусується на власному баченні. Кожен проєкт ПВР містить заходи, спрямовані на відновлення як людського потенціалу, так і відбудову та фінансову спроможність громади. Однак не всі територіальні громади визначили заходи відновлення за пріоритетами “невідкладне реагування”, “відновлення” та “розвиток”, хоча така система дозволяє більш чітко структурувати потреби і ресурси та розробити прозору систему заходів, зрозумілу зокрема для міжнародних партнерів. 

Також на цьому етапі рекомендовано організувати публічні консультації з зацікавленими сторонами щодо вже готового проєкту ПВР: це зробили у шести з 10 громад.

Водночас, за спостереженнями експертів проєкту, з найбільшими викликами громади зіштовхнулися на етапі погодження та затвердження проєктів ПВР у обласних військових адміністраціях. Рівень доброврядності цього етапу складає в середньому 25% та відповідає задовільному рівню. Лише пʼять з 10 громад подали опрацьований проєкт ПВР на погодження в ОВА, і тільки в двох громадах отримали відповідь від ОВА щодо попереднього схвалення проєкту.

“Саме на цьому етапі перед усіма територіальними громадами постають певні перепони, повʼязані з відсутністю регульованих законодавством процедур. Насправді на цей час досі відсутні підстави для розробки проєктів ПВР та їхнього подання для погодження до обласних державних (військових) адміністрацій. Міністерство розвитку громад та територій України наразі так і не оприлюднило інформацію стосовно розроблення плану відновлення та розвитку регіонів, а у Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки взагалі відсутній Перелік територіальних громад та мікрорегіонів, які віднесено до територій відновлення. Відповідно це означає, що без офіційного старту роботи над Планами відновлення та розвитку регіонів, який повинно було оголосити Мінрозвитку, громади фактично позбавлені можливості дотримуватися законодавчих вимог як щодо термінів погодження проєктів, так і щодо термінів їхнього винесення на голосування сесій місцевих рад”, - розповів керівник проєкту Анатолій Бойко.

Відповідно через це громади проактивно працюють на перших двох етапах - підготовка та розробка проєкту ПВР, але стикаються з труднощами на стадії його погодження та затвердження через прогалини в законодавстві й недостатню координацію дій з обласною та державною владою.

Нагадаємо, що у межах проєкту пілотні громади пройшли експертне оцінювання місцевої політики планування відновлення та розвитку на її відповідність шести принципам відновлення, що, у свою чергу, ґрунтуються на 12 принципах належного демократичного врядування Ради Європи. Оцінювання відбувалося на основі розробленій в межах проєкту Методології, що передбачає вимірювання, оцінку та порівняння рівня впровадження органом місцевого самоврядування принципів доброго врядування та їхніх складових за чітко визначеними критеріями. У межах дослідження оцінювалися шість етапів процесу формування та реалізації Плану відновлення та розвитку громади: 1) підготовка до розроблення місцевого Плану відновлення та розвитку; 2) розроблення проєкту Плану відновлення та розвитку; 3) погодження і затвердження проєкту ПВР; 4) реалізація ПВР; 5) моніторинг та оцінювання ПВР; 5) узгодження ПВР з іншими НПА.

Експертна команда визначила 31 показник забезпечення доброврядності місцевого відновлення, кожен з яких містить критерії щодо заходів відновлення на усіх шести етапах життєвого циклу ПВР. Відповідно до Методології в межах кожного з 6 етапів процесу відновлення оцінюється відповідність процесу відновлення наступним принципам:

Метою дослідження є поліпшення функціонування органів місцевого самоврядування через запровадження коригуючих заходів, зокрема із залученням найкращих досвідів інших муніципалітетів.  

Після оцінювання експерти сформують Індекс доброврядності процесу відновлення у громадах. Він дасть змогу порівняти між собою рівень дотримання принципів доброго врядування у процесах відновлення громад. 

У проєкті беруть участь Бериславська, Високопільська, Кароліно-Бугазька, Коблівська, Куяльницька, Миколаївська, Михайло-Коцюбинська, Новобілоуська, Новобузька та Очаківська територіальні громади. 

REPAIR Ukraine очолює Європейський фонд партнерства заради прозорості (PTF) спільно з сестринськими громадськими організаціями «4U» та Одеською обласною організацією ГО «Комітет виборців України». Ініціатива фінансується Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung за рахунок внеску Česká rozvojová agentura.