Одним із найгостріших викликів для тимчасово окупованих територіальних громад є втрата податкової бази. Про це свідчать результати проведених фокус-груп, які навесні 2025 року провела експертна команда проєкту «Бюджети в екзилі. 2.0», що реалізується Громадським Партнерством «За прозорі місцеві бюджети!» і ГО «Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» у 20 громадах Донецької, Запорізької, Луганської і Херсонської областей.

У дослідженні взяли участь понад 35 представників і представниць релокованих громад: керівники/ці військових адміністрацій, працівники/ці фінансових відділів, фахівці/чині соціального захисту, представники/ці освітньої сфери, комунальних підприємств, громадських організацій та незалежні журналісти/ки. За інформацією провідної експертки проєкту Олени Ніжельської, територіальні громади попри тимчасову окупацію зберігають правосуб’єктність і виконують частину повноважень, адаптуючись до нових реалій:

Фінансова спроможність релокованих громад значною мірою залежить від державної підтримки, адже основним джерелом їхніх доходів є державна дотація, спрямована на підтримку виконання повноважень в умовах війни. Одна з проблем - подання великими платниками податків уточнених декларацій за попередні роки, адже це іноді призводить до зменшення доходів громад, а отже й ставить під загрозу стабільність фінансування важливих сфер. Водночас участь в укріпленні обороноздатності є безумовним пріоритетом для всіх громад, що взяли участь у дослідженні. Вони системно підтримують військові підрозділи, військовослужбовців, ветеранів, родини загиблих захисників і захисниць. Поряд із цим громади спрямовують ресурси на виконання базових функцій: управління, забезпечення освітнього процесу, надання адміністративних, соціальних і медичних послуг. Окремим напрямом для низки громад є спроби переформатувати діяльність комунальних підприємств до умов роботи в релокації. Йдеться про пошук нових напрямків, оптимізацію, адаптацію до наявних ресурсів і потреб.

Водночас такий важливий критерій діяльності місцевої влади як публічна підзвітність зберігається скоріш формально та потребує переосмислення в умовах розпорошення жителів, обмеження інструментів участі та нестачі комунікаційних ресурсів, що сукупно значно ускладнює діалог між владою та громадою, адже відсутність комунікації, особливо щодо бюджетних витрат, призводить до недовіри. 

Так само обмеженою лишається участь жителів у бюджетному процесі: учасниці та учасники фокус-груп підтвердили, що переселенці переважно не залучені до процесів ухвалення рішень у релокованих громадах, хоча існує досить суттєвий запит на взаємодію, що й може зрештою стати основою для оновлення підходів до залучення громадян.

З огляду на проведене дослідження, експертна команда проєкту рекомендує центральній владі розробити окрему політику щодо релокованих громад, яка враховує їхній особливий правовий та операційний статус. Крім того, важливо підвищити гнучкість у розподілі дотацій, враховуючи фактичну кількість споживачів послуг, передбачити запобіжники для зниження впливу уточнених податкових звітів на місцеві бюджети та забезпечити методичну й комунікаційну підтримку громадам для налагодження дистанційної участі жителів у бюджетному процесі (через чат-боти, консультації, інформаційні кампанії тощо). 

Ще одна пропозиція до влади - створити цифрову платформу “Громада в екзилі” для публічного представлення релокованих громад, їхніх команд, рішень, потреб і звітності.

Керівництву релокованих громад рекомендовано активізувати комунікацію з жителями, зокрема тими, хто перебуває в інших регіонах або за кордоном, розробити внутрішні практики прозорого пояснення витрат, особливо для нетипових закупівель, розвивати нові форми громадської участі, наприклад, онлайн-опитування, електронні звернення, фокус-групи тощо, а також активніше використовувати партнерства з НУО для зміцнення соціального капіталу та оновити підходи до презентації звітності: використовувати зрозумілі інфографіки, короткі пояснювальні відео, добірки рішень у зрозумілому викладі.

Нагадаємо, метою проєкту «Бюджети в екзилі 2.0» є сприяння підвищенню рівня прозорості та ефективності бюджетних процесів у 20 громадах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, що перебувають в тимчасовій окупації, через проведення відкритого комплексного фахового дослідження бюджетних процесів цих громад за період з 2022 по 2024 роки. Проєкт також передбачає проведення інформаційної кампанії, яка приверне увагу до проблем та рішень, ідентифікованих у дослідженні, сприяючи підвищенню обізнаності громадян та зміцненню довіри до органів управління. В ініціативі беруть участь такі громади: Кремінська, Лисичанська, Міловська, Сіверськодонецька, Шульгінська (Луганська область); Бахмутська, Волноваська, Маріупольська, Світлодарська, Соледарська (Донецька область); Бердянська, Мелітопольська, Приморська, Приазовська, Софіївська (Запорізька область); Каховська, Каланчацька, Скадовська, Чаплинська, Присиваська (Херсонська область).